Коментарі до 5 серії дорами "Задушливо самотня смерть"

Згідно з однією з теорій, Вермер написав "Дівчину з перловою сережкою" на основі цього "Портрета Беатріче Ченчі".

Така теорія справді існує і доля Беатріче Ченчі досить відома своїм жахливим розвитком. Батько Беатріче на ім’я Франческо Ченчі довів першу дружину до смерті, ґвалтував саму Беатріче та знущався з другої дружини та синів. Він був відомий також іншими злочинами, за які його ненадовго посадили до в’язниці, але через високий статус згодом випустили.

Не в силах більше терпіти, четверо Ченчі змовились позбутися виродка. За допомогою двох васалів, один із яких став коханцем Беатріче, вони напоїли його, забили молотком до смерті і викинули з балкона, підставивши це як нещасний випадок. Утім, згодом відсутність Франческо помітили і почали розслідування. Родину Ченчі, а саме старшого сина Джакомо, другу дружину Лукрецію, доньку Беатріче та 12-річного сина від другого шлюбу Бернардо, арештували і визнали винними. Попри протести суспільства усіх, крім найменшого сина, присудили до страти.

Таким чином Беатріче перетворилася на символ опору нахабності аристократії. За легендою, щороку на роковини смерті вона з’являється на мосту Сант-Анджело, де її стратили, тримаючи в руках свою відрубану голову. 

Утім я не знайшла подальших підтверджень словам про її тюрбан — тюрбану зазвичай приписують символ чистоти, жертовності і трагічного кінця. Тому це більше нагадує художню вигадку спеціально для детективу.

"Дівчина з перловою сережко" та "Портрет Беатріче Ченчі"

"Розвійте мій порох"

У п’ятій серій "Задушливо самотньої смерті" є епізод із похоронами Хайкави. Ми вже бачимо, як його кремували, а обпалені кістки помістили в урну (при кремації кістки не згорають до пороху самі по собі). Зазвичай ця урна так і зберігається. Її можуть закопати на цвинтарі або зберігати у спеціальних приміщеннях для урн — колумбаріях. Часом її також зберігають вдома.

Але буває, що рештки померлого за його бажанням чи бажанням родичів розвіюють на природі. Одним із найпопулярніших способів є розвіяти порох над морем. 

Оскільки кістки в урні лишаються більш-менш цілі, перш ніж розвіяти рештки, їх треба перетворити на порох. Зазвичай це робить спеціальна сервісна служба.

У серії ж герої крадуть урну і перемелюють на порох кістки власноруч.

Припускаю, вони вирішують вчинити це саме так, адже не є прямими родичами Хайкави, а він сам не залишив по собі чіткої посмертної волі. Для того, аби їм віддали урну, вони б мали отримати на це дозвіл. Утім, успіх отримання дозволу не є гарантованим. Тож Канон просто краде урну.

Те, що вони самі перемелюють кістки, шокує, бо так не робиться. Але не до тієї міри, що ви думаєте. 

У традиційній похоронній церемонії після того, як людину кремували, родичі самі передають паличками кістки і складають їх до урни, після чого вона закривається. Це, до речі, і є причина, чому в японському столовому етикеті не заведено передавати паличками їжу одне одному.

"Ти не будеш батьком дитини"

Такий закон справді існує. Коли дитина народжується, батьки зобов’язуються її зареєструвати — ім’я дитини значитиметься у сімейному реєстрі, який у випадку наявності шлюбу зазвичай головується чоловіком. Однак законним батьком вважається той, із ким матір перебуває у шлюбі, навіть якщо дитина від іншого чоловіка. Законним батьком попередній чоловік визнається навіть тоді, коли пара перебуває у процесі розлучення чи якщо дитина народжена впродовж 300 днів після розлучення. До 2022 року жінка навіть не могла взяти новий шлюб впродовж 100 днів після розлучення. Після внесення правок ця заборона була знята, і тепер, якщо жінка після розлучення знову виходить заміж, то законним батьком народженої дитини вважатиметься новий чоловік. Утім це не стосується випадків, коли жінка вагітніє від нового партнера впродовж процесу розлучення — законним батьком лишатиметься колишній чоловік.

Звісно, статус законного батька можна перенести, якщо колишній чоловік сам відмовиться від батьківства чи якщо це буде оскаржено в суді за допомогою ДНК-експертизи. Утім це досить складно.

Через випадки сімейного насилля багато жінок обирають просто не реєструвати дитину, знаючи наперед, що колишній чоловік ніколи не погодиться і побоюючись розплати. Це створює багато проблем.

У серіалі молодий Хайкава зустрічає жінку на ім’я Міюкі. Вони починають разом жити і вона від нього вагітніє. Однак є проблема — Міюкі втекла від аб’юзивного чоловіка, процес розлучення із ним ще триває і видається затяжним, адже той не погоджується розлучитися. Закон не вважатиме Хайкаву законним батьком народженої дитини, оскільки вагітність Міюкі настала впродовж попереднього шлюбу. І Міюкі, і Хайкава розуміють, що вони не зможуть домовитися із її ще не зовсім колишнім чоловіком. Через це Міюкі вирішує взагалі не реєструвати дитину.

До слова, згадаймо попередню серію, коли слідчі намагаються зрозуміти, чи була у Хайкави рідна дитина.

"У сімейному реєстрі Хайкави не було ж дітей? Ні свідоцтва про народження, ні визнання батьківства".

Свідоцтво про народження було б, якби Хайкава мав дитину від зареєстрованого шлюбу. А визнання батьківства часто використовується, якщо дитина народилася поза шлюбом, тобто ні матір, ні батько не були взагалі одружені, коли дитина народилася. Тоді чоловік може написати заяву про визнання батьківства, а матір, як правило, дає на це згоду. Таким чином дитина вноситься до сімейного реєстру біологічного батька попри відсутність шлюбу із матір’ю і отримує право на фінансове забезпечення та спадщину від батька.